Головна » Політика життя » Тарас Кутовий: “Некваліфікованого лобізму, себто прохань зробити щось для когось, у Раді немає”

Kutoviy-Taras-765Чи є в Україні аграрне лобі, чому не всім потрібно скасовувати пільги по ПДВ, та що є головною запорукою розвитку малого бізнесу в АПК – в інтерв’ю з головою аграрного комітету Верховної Ради Тарасом Кутовим

  Ми спостерігали за постійним протистоянням між аграріями та чинною владою щодо ПДВ, щодо закону про ідентифікацію тварин тощо. Цікаво, як зараз працює аграрний лобізм у Верховній Раді?

– Некваліфікованого лобізму, себто прохань зробити щось для когось, я не бачу. До мене так точно з такими пропозиціями не підходили. Є, на мою думку, кваліфікований лобізм, коли у парламент прийшли люди, які працювали в галузі й розуміють її. Звичайно, вони намагаються відстоювати інтереси тієї галузі, з якої прийшли.

Одним з найяскравіших прикладів аграрного лоббізму стало питання скасування спецрежиму ПДВ, коли аграріям спочатку вдалося відстояти свої інтереси й зберегти пільги відповідні закони не були проголосовані.

– Так, безумовно. Але я би ратував за секторальний лобізм, за відстоювання системних позитивних змін у секторі. Тому що, якщо повернутись до питання спецрежиму для аграріїв по ПДВ, чи позитивно це для аграріїв? Позитивно. Так відповість кожен аграрій, якого ви спитаєте. А я вам задам інше питання: чи задоволені ви динамікою розвитку галузі? Ні, не задоволені. А чи те, що ми відстояли, хоч якось наблизило нас до зміни системи? Ні, тому що ми існуємо в цих умовах вже дуже багато років. І до системних змін у галузі, хоча б до перерозподілу ресурсів, це не призвело. Простими словами, у кожного на руках були якісь карти, й кожен залишився при своїх козирях. А роздача на столі не змінилась. Це означає, що в контексті системних змін у галузі нічого не змінилось.

Є, звичайно, й інша сторона. А чи відбулося б щось за умови, якби спецрежим скасували? Ні. Було би стовідсотково гірше, тому що прийнятні умови зникли б, а нових умов би не виникло.

Утім, так напевно й буде. В новій редакції меморандуму з МВФ зазначено, що всі пільги по ПДВ мають бути скасовані. Чи маєте якийсь оптимізаційний рецепт?

– Як на мене, потрібно до всього підходити секторально, погалузево. Щойно я зустрічався  з пасічниками. Ця спільнота дуже розвинена, пасіка ­ основний вид заробітку бджолярів. І це приклад самостійної системи малого і середнього бізнесу. Без підтримки вони вижили й існують. Утім, така модель, коли багато людей щось виробляють, залучають людей на роботу, працює в цілому світі, але не в сільському господарстві.

Чому?

– Усього один фактор: початкові інвестиції. Тобто ми говоримо про  те, що якби рівень доступу до ресурсу в малому бізнесі у сільському господарстві був адекватним, ми б змогли досягти тієї ж самої моделі розвитку малих громад, про яку зараз дуже часто й багато говоримо. Я говорю не лише про кредитування, а й про пряму підтримку. Насправді є якийсь пул, який завжди існував у держави, який підтримував сільське господарство. Тільки питання в тому, куди і як ці кошти розподілялись і використовувались, з якою ефективністю. Колись це були кредити, які ніколи не поверталися, списувались. Прийшли ефективні власники, які почали розвиватись. Успішність агросектору пішла з відкритих ринків капіталу, тобто з IPO. Компанії, яким вдалось вийти на біржу, залучили дешеві гроші, їм вдалось збільшити земельні банки, наростити виробництво, застосувати новітні ефективні технології, з’явилась західна корпоративна культура. Проте дехто з них не втримали балансу росту та обвалилися.

А що, на вашу думку, ефективність? Який оптимальний земельний банк для агрохолдингу?

– Немає такого поняття, як оптимальний земельний банк. Можна говорити про ефективний кластер – це від 5 тисяч га, де є сильні трактори, технологічні новинки, які дають можливість отримувати результат. У цілому агрохолдинги конкурують кластерами. Проте зі 100 га ви ніколи не будете конкурентоздатними по відношенню до великих компаній. Це означає, що за законами економіки ви повинні померти. А якщо ми говоримо про підтримку села, то держава за рахунок своєї підтримки має вирівняти конкурентоздатність малих і середніх підприємств.

Якими шляхами?

– Це можна робити двома шляхами: підтягувати малих, або ж давати додаткові навантаження на великих. Тобто, умовно кажучи, обслуговуєш 10 тис. га, працевлаштуй певну кількість людей. Це заставляє думати великого гравця про інших, щоб працівники не просто ходили на роботу, а щоб дійсно заробляли.

Чи можливо баланс між виробниками регулювати шляхом диференціації оподаткування?

– Звичайно. Але тут треба думати про те, що в нас можливі зловживання: почнуть дробити земельний банк, зменшувати його на папері, мухлювати. Потрібні ефективні методи, які реально діяли б. Наприклад, це могла б бути асоціація фермерів. Якщо ти член якоїсь асоціації, то маєш право на підтримку. Зазвичай люди в таких обєднанняходин одного знають і довіряють. На заході багато фінансової допомоги розподіляється через асоціації. Держава виділяє кошти об’єднанню фермерів, а вже всередині асоціації їх розподіляють. Фактично, це той елемент делегування, який нам необхідний. Але у кожної галузі має бути свій вектор, своя місія.

У кожного бізнесу є якась ніша, яку він повинен зайняти. Ми дуже часто говоримо, що великі холдинги витісняють фермерів. При цьому любимо з трибуни рапортувати про те, як у нас збільшився експорт, який в нас потенціал, який розвиток портової інфраструктури. Та хіба це заслуга держави? Це ті самі великі холдинги проінвестували, і їм за це треба дякувати.

Проте нагальним є питання кооперативів, питання формування обсягів, питання повноважень ДПЗКУ й Аграрного фонду. Це питання треба регулювати. Сказати, наприклад, що Аграрний фонд може купувати дорожче тільки в певних господарств, скажімо, не більше 200 га за земельним банком. Великі агрохолдинги розбити на такі господарства нереально ­ це дуже складно і з юридичної, і з фінансової точки зору. Ось завдяки таким механізмам, більшій ціні, компанії можуть бути на одному рівні. А трейдери будуть це розуміти, працюючи в зрозумілих умовах. Сьогодні великі приватні компанії витягнули ситуацію з посівною. Втім, вони вартість грошей точно закладуть у вартість товару.

Ще одне нагальне питання сьогодення земельна реформа. Як це питання лобіюється в парламенті?

– Треба мати дорожну карту, в рамках якої ми прийдемо до точки з узгожденими позиціями. Тому, що зараз погляди на ці речі діаметрально різні, і все це підтримується політичним популізмом. Є правда з однієї сторони, є з іншої. Треба зробити кроки назустріч, щоби узгодити позицію і нівелювати соціальне напруження та врахувати інтереси різних сторін. Ми проводили комітетські слухання, і думки з цього питання дуже відрізняються. Тому не можна сказати – зняти мораторій чи залишити. Треба законодавчо врегулювати всі складнощі та зблизити прихильників обох точок зору. Коли картинка вималюється зрозуміла, напруження спаде.

Якими саме методами можна, на вашу думку, знизити напруження?

– Можна фермеру дати під 5–7% гроші, йому вигідніше платити по кредиту та мати при цьому у власності землю. Треба дати можливість громаді використовувати цей ресурс через якийсь інститут. Державі було б доцільно поставити мінімальну гарантовану ціну з індексацією, бо люди хочуть продати землю. Але вони не повині її продавати за безцінь. До кінця року нам треба вийти з якоюсь формулою, пояснити, як це все буде функціонувати. Нам необхідне обговорення, відкрите й конструктивне, люди повинні мати гарантії участі у процесі приватизації. Треба надати першочергове право приватизації фермерам, які ефективно працюють на землі, вирішити питання участі в купівлі земель нерезидентів.

Але ж може бути й так, що комітет не зможе виробити спільну позицію?

– Звичайно. Ми іноді переносимо питання на доопрацювання, відкладаємо їх. Бувають ситуації, коли навіть члени комітету – автори законопроектів, йдуть з відхиленими документами. Але я вважаю, що мені, як голові комітету, вдалось досягти певної ефективності. У нас 39 законопроектів розглянуто в комітеті, 9 проглосовано Радою, з них 7 підписано, ще два на підписі. Для розуміння, протягом минулого скликання – два роки – в комітеті було проголосовано 10 законопроектів, з яких 5 підписали Турчинов і Порошенко. Нехай це не глобальні системні закони. Проте вони є. Закони про карантин рослин, ідентифікацію, безпечність харчових продуктів – більш комплексні. Але є й маленькі ініціативи, але вони досить важливі.

Ви щойно самі торкнулись третього болючого питання. Закон про ідентифікацію тварин довго блокував Мінфін. Наразі все врегульовано. Чому виникла така суперечка? Як комітет ставиться до позиції Мінфіну?

– Оскільки галузь потребує підтримки, очевидно, що взаємини з Мінфіном завжди будуть складними. Це додаткові видатки. І саме видатки є базовою тезою в питанні ідентифікації тварин. Я писав відповідний лист Президенту з аргументами, чому цей закон треба було підписувати, з усіма ризиками й наслідками. І нам вдалось, закон підписано. Я вважаю, що треба відштовхуватись не від наявності грошей, а від перспективи їх заробляти. Нам потрібно, щоб економіка працювала за прикладом європейського ринку, цивілізованої моделі розвитку. Ми зараз стикнулись з катастрофічною проблемою – Африканською чумою свиней. Це складне питання, яке треба вирішувати.

Наші тваринники ніяк не можуть потрапити на ринок ЄС. Які ініціативи чекають своєї черги до розгляду? Як сприяє комітет просуванню?

– Найбільше обговорення викликає, звичайно, закон про корми.

У чому камінь спотикання?

– Є інтереси кількох бізнес-груп. Є виробники кормів для корів, а є для домашніх улюбленців. На  цьому ринку великі гравці. Така масовість в одному документі викликана тим, що закони не так часто приймаються. Це спроба запихати в один документ усе, що нас сьогодні турбує. Проте документ вийшов досить комплексним, і це породжує певні суперечки. Зараз це базовий законопроект, який треба якнайшвидше відпрацювать. Я зустрічався з європейськими експертами, з представникам Американської торгівельної палати, ми домовились про робочі зустрічі, аби в рамках одного закону врегулювати усі нагальні питання. Потім ми зможемо вийти на інший європейський стандарт, прописати нюанси окремим законом.

Не можу не запитати про закон про молоко по 4 гривні. Чому його не вдалось заблокувати?

– Дуже багато мажоритарників, і дуже важко пояснювати, чому молоко не повинно коштувати більше 4 гривень. В принципі так і є, але ми повинні забезпечити умови для того, щоб така ціна була прийнятною. Підводний камінь цього закону в іншому – треба відпрацювати питання кооперації та якості. Тому що, якщо сьогодні переробник матиме гарантовану ціну для індивідуала, і за ту саму ціну матиме від фермера молоко тієї ж якості і ніде не зможе купити дешевше, то фермери виграють. Будуть більше заробляти, інвестувати.

У нас напруження з молоком тому, що у багатьох людей підсобне господарство – оце основний вид заробітку. Якби люди отримували нормальні пенсії та нормальні зарплати, так гостро молочне питання б не стояло. У нас ще буде друге читання. Будемо думати…

Чи бере комітет участь в обговоренні питань приватизації аграрних об’єктів державної власності?

– У нас виникало чимало питань. Проте зрозуміло, що держава рідко була ефективним власником, і приватизаційний процес потрібен. Порядок приватизації, її напрямки й плани ми не розглядали. Поки що. Я думаю, це питання майбутнього, поки що це була виключно робота міністерства.

Наскільки плідна ваша взаємодія з асоціаціями та громадськими аграрними організаціями?

– Ми тісно співпрацюємо. Завжди даємо можливіть усім висловитись, я намагаюсь виступати в якості фасилітатора у контексті свого бачення, в контексті зближення позицій і ефективності, в контексті продукування конкретного законопроекта. Наші позиції часто різні, протилежні. Складно, коли експерти мають різне бачення одного питання. Якщо компроміс не виходить знайти в загальному, ми сегментуємо питання й шукаємо точки дотику по кожному з них.

 Agravery.com

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Коментарів поки немає ... Будьте першим!

Залишити коментар

Ви повинні бути увійти в Щоб залишити коментар.

Besucherzahler meet and chat with beautiful russian girls
счетчик посещений
Яндекс.Метрика
Новий сайт

Шановний читачу! Ви знаходитесь на архівній версії сайту. Ласкаво просимо на новий сайт "Подій та коментарів": podii.com.ua