Головна » На районі » Чи будемо з хлібом наступного року?

25805-mediumОсіння посівна кампанія під урожай 2016 року затягнулася у зв’язку з аномальною посухою на всій території України в серпні-вересні. Через відсутність у грунті продуктивної вологи, багато аграріїв зменшили площі посіву озимих зернових та ріпаку. Відтак очікується істотне зниження врожаю наступного року. Ми спробували розібратися, чим обернеться ситуація, що склалася на сьогодні для пересічного споживача, фермерів та України в цілому

За аналізом одного з провідних інформаційно-аналітичних агентств, в аграрному секторі умови для сівби та осінньої вегетації озимих були  вкрай несприятливими: у першій декаді жовтня в більшості областей країни тривала жорстка повітряна й ґрунтова посуха, верхні шари ґрунту були сухими. Ситуацію ускладнювали дуже низька для осені відносна вологість повітря, яскраве сонце, у другій половині декади ще й інтенсивні тривалі заморозки в повітрі й на ґрунті.Спостерігалося сильне цементування ґрунту. Внаслідок умов, що склалися на початок жовтня, озимі культури, посіяні в третій декаді вересня, утворили дуже нерівномірні сходи. На багатьох площах, засіяних у вересні, до кінця першої декади жовтня сходи озимини не з’явилися взагалі.

Директор департаменту землеробства і технічної політики в АПК Міністерства аграрної політики і продовольства Володимир Топчій вважає, що посів у сухий ґрунт не несе загроз для насіння у разі правильної підготовки і проведення процесу. Однак, за його словами, аграрії мають намір відвести під озимі культури врожаю 2016 року 7,4 млн га, тоді як посіви озимих на зерно і зелений корм під цьогорічний урожай становили 8,97 млн га.

 Суха осінь вдарить по експортному потенціалу країни

На думку експерта інформаційно-аналітичного порталу «Агробізнес» Андрія Купченка, якщо урожай ячменю можна буде компенсувати яровими посівами, частка яких традиційно перевищує 60% у валовому зборі, то з пшеницею ситуація гірша – матимемо скорочення загального виробництва зерна. Згідно з оцінками аналітика, якщо озимою пшеницею в Україні цього року буде засіяно 5,5 млн га (проти 6,7 млн га восени 2014 року), то, при рівні загибелі озимих посівів у 5% і середній врожайності на рівні 31 ц/га, валовий збір озимого клину зернових складе 16,2 млн тонн. Однак, експерт переконаний, що у виробництві зернових культур в Україні спостерігається зростання продуктивності, і врожайність може бути більш висока, ніж прогнозується. У будь­якому випадку, навіть такі песимістичні прогнози не є критичними для продовольчої безпеки країни, але експортний потенціал ринку пшениці може значно постраждати.

 Полтавщина зменшила посіви озимих на 16% до плану

Попри відсутність дощів, посівна озимих культур в області завершилася в строки і зменшення посівів озимих культур не надто значне. Усього в Полтавській області посіяно 234,5 тис. га озимих культур на зерно та зелений корм (259 тис. га в минулому році), у тому числі посіяно 228,6 тис. га озимих на зерно (84% до плану), з них 220,8 тис. га пшениці, 3,4 тис. га жита, 4,4 тис. га ячменю. Крім того, посіяно 8,1 тис. га озимого ріпаку. Загалом озима кампанія в нашій області – це завжди суцільна лотерея, вважає кандидат сільськогосподарських наук, професор кафедри землеробства та агрохімії Полтавської державної аграрної академії, заслужений працівник сільського господарства України Микола Опара.

– Раніше ми сіяли озимину приблизно з 10 по 15 вересня. Але ж тепер навіть у листопаді ще тепло. Строки посіву озимих ми посунули, і змушені сіяти зерно в суху землю та лише сподіватися на дощі. Погода на Полтавщині носить циклічний характер тривалістю приблизно в 25 років. Маємо помірний цикл і посушливий.Такі висновки я зробив із особистих спостережень. Уже близько сорока років веду особистий календар погоди. Щоденно записую вологість повітря, температуру, атмосферний тиск, хмарність, вегетацію. Наша область – це житниця України споконвіку – на Полтавщині понад мільйон гектарів орної землі. Але ми проживаємо в зоні нестійкого зволоження. І в зв’язку з глобальним потеплінням це є ще більшою проблемою. За останні роки середньорічна температура на 0,5 градусів стала вищою, це дійсно свідчить про глобальне потепління. Останні років 20 у нас малосніжні зими. Відповідно це впливає і на паводки, і на врожаї. До Нового року ми підходимо з плюсовою температурою. Зник  плавний перехід від зими до літа. Ми фактично втратили весну, якою вона була раніше. Із морозів вскакуємо в спекотне літо. І такі коливання температур звісно негативно впливають на перезимівлю озимих культур.

 Аграрії сподіваються, що озимі врятує теплий і дощовий листопад

Фермер із Гадяцького району Павло Пащенко впевнений, що урожаю озимих чекати не варто. Ті культури, які він особисто посіяв, зійшли рідко, а більшість посівного матеріалу загинуло в землі.

– Як би ми не хотіли, але земля суха. Верхні шари грунту наче пісок – вологи нема абсолютно. Ті озимі, що посходили, переживають стрес. Я впевнений, що на врожай сподіватися не варто. Ті, хто встиг засіятися по парах, у більш вологу землю, може щось і матимуть, а решта отримають лише збитки. Більшість зерна загинуло, навіть те, що встигло ухопитися за життя – зійшло в заморозки, і тут не йдеться про загартовування. Ситуацію може врятувати лише теплий дощовий листопад.

А от фермер з Пирятинщини Микола Алєксєєв навпаки цьогоріч на 50% збільшив посіви озимих. Сподівається на дороговартісний посівний матеріал.

– Закупив і посіяв німецькі озимі сорти. Вони краще витримують наші зими і адаптовані до більш посушливих умов. Звісно, якісний продукт дорого коштує, але результат виправдовує його вартість. Будемо сподіватися на погоду. Адже одного спекотного тижня влітку може бути достатньо, щоб увесь урожай згорів.

Частина фермерів переконана, що навіть за найгіршої ситуації, для внутрішніх потреб запасів зернових в Україні має вистачити, і споживачам не варто панікувати, адже неврожай озимих можна буде замінити ярими культурами, навіть  попри те, що вони мають нижчу врожайність. Інші вважають навпаки, що ціна на хліб підскочить у рази. Гадячанин Павло Пащенко розповів, що підприємства уже не дають спокою фермерам.

– З руками й ногами забирають усе, що маємо на продаж. Я б навіть сказав, що більше видурюють за копійки, щоб потім по весні реалізувати якомога дорожче. А тим фермерам, які не хочуть продавати за безцінь, навіть повідомлення з погрозами шлють. Я особисто такі отримував. Про що це свідчить? Думаю про те, що ділки відчувають майбутні процеси, вони зацікавлені в надприбутках. А отже є імовірність того, що ціна на хліб зросте.

Олена БУРЯК

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Коментарів поки немає ... Будьте першим!

Залишити коментар

Ви повинні бути увійти в Щоб залишити коментар.

Besucherzahler meet and chat with beautiful russian girls
счетчик посещений
Яндекс.Метрика
Новий сайт

Шановний читачу! Ви знаходитесь на архівній версії сайту. Ласкаво просимо на новий сайт "Подій та коментарів": podii.com.ua