Головна » Різне » Мийні засоби: ціна чистоти може бути небезпечно високою

46dc73347e (1)Уявити життя без побутової хімії нині неможливо. Нас оточують безліч помічників у боротьбі за чистоту: на будь-який смак та гаманець. Та як не помилитися з вибором? Спробуємо з’ясувати, які ж хімічні засоби і чистоту допоможуть підтримувати вдома, і будуть безпечними

Пральні порошки, пасти для чищення, гелі, засоби для миття посуду та скла, освіжувачі повітря, відбілювачі, поліролі для меблів, шампуні… Вони нині присутні в кожному домі. Ми користуємося ними щодня, навіть не замислюючись над тим, що маємо справу з зовсім не безневинними речовинами. Навіть мізерне їх потрапляння до організму, а тим більше постійне накопичення у ньому протягом багатьох років, може спровокувати небезпечні захворювання. До того ж, чим ефективніший засіб ви тримаєте в руках, тим більше у ньому токсичних речовин. Тож, перш ніж зробити покупку, уважно ознайомтеся з інформацією на маркуванні.

Багато століть прання було важкою фізичною працею. Донедавна жінки білизну замочували, терли, полоскали. А потім тоннами викручували її руками. З появою пральних машин ситуація кардинально змінилася. Тепер можна завантажити білизну до агрегату, обрати потрібну програму і натиснути кнопку «Пуск»… Залишається тільки навчитися грамотно обирати мийні засоби.

Не зважаючи на широкий асортимент, склад цих засобів – майже однаковий. Усі компоненти мийних засобів, що безпосередньо беруть участь у процесі прання, можна розділити на три групи: поверхнево­активні речовини (ПАР), підбілювачі та ензими.

В Україні пральні порошки виготовляють згідно з національним стандартом ДСТУ 2972:2010 «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні.
Загальні технічні вимоги та методи випробування» або технічними умовами (ТУ), з вимогами не нижчими, ніж у цьому стандарті. Стандарт регламентує вимоги до найнебезпечніших речовин, що входять до складу мийних засобів. А саме – фосфатів, ПАР (поверхнево-активних речовин) та pH (величина, що показує концентрацію іонів водню в розчині, тобто ступінь його кислотності або лужності). Завищена кількість як кислоти, так і лугу, небезпечна не лише для шкіри, а й для тканин. Отже, фосфатів має бути не більше, ніж 17%. ПАР повинні мати біологічний розклад не менше, ніж 80%. Що стосується pH, то цей показник нормується в залежності від того, для яких саме тканин призначений порошок.

 

Фосфати – компонент, що робить пральний порошок небезпечним для всього живого

 

А як же фосфати, про шкідливість яких останнім часом так багато говорять? Нагадаємо: фосфати – компонент, що у великих дозах робить пральний порошок небезпечним для всього живого. І від використання якого у побутовій хімії відмовилися в багатьох технологічно розвинених країнах ще років сорок тому. Україна дійшла до цього доленосного рішення тільки восени 2013 року.

До 1 січня 2017 року ці небезпечні складові будуть вилучені з побутової хімії на 60%. А до 2020 року передбачають цілковите видалення фосфатів зі складу синтетичних миючих засобів.

А яка ж ситуація сьогодні? Більшість пральних порошків в Україні – на основі фосфатів: сполук різних металів і фосфорної кислоти. Роблять це для зменшення жорсткості води і поліпшення мийної здатності порошку. Використовуючи їх, ми наражаємо себе на небезпеку. Адже носимо одяг та спимо на простирадлах і наволочках, з яких залишки порошку виполоскали не до кінця. Таким чином, через шкіру ці речовини надходять до нашого організму. Фосфати впливають на шкіру, в результаті чого з’являються дерматологічні захворювання. А також на роботу організму в цілому, порушуючи функції нирок, печінки, м’язів, виникають отруєння та порушення обмінних процесів.

Крім того, стоки після прання потрапляють у підземні води. А сучасні мийні засоби настільки токсичні, що найпотужніші системи фільтрації, зокрема  й природня фільтрація, яка відбувається внаслідок проходження води через товщу шарів ґрунту та глини, не можуть повністю очистити воду від шкідливих речовин. Так фосфати завдають нищівної шкоди, як організму людини, так і усій екосистемі. Наприклад, якщо вони потрапляють у річки та ставки, це сприяє росту синьо­зелених водоростей, що перешкоджають доступу у водойми світла та кисню.

Пам’ятаєте кадри страшного мору риби в басейні Дніпра та ще кількох великих водних артерій нашої країни? Учені пов’язують це саме з тим, що в стічних водах нині дуже багато фосфатів. І якщо цей процес не зупинити, у водоймах України за кілька років може загинути все живе.

 

Цеоліти – як альтернатива фосфатам!

 

На території Європейського Союзу та США більше 10 років тому стартувала кампанія з переходу на безфосфатну побутову хімію. Нині гігієнічна безпека мийних засобів та наявність в них фосфатів у країнах Євросоюзу регламентується новим хімічним законодавством REACH. У результаті тривалих досліджень, вчені усього світу дійшли згоди, що, як альтернативу фосфатам, найдоцільніше використовувати цеоліти. Саме пральні порошки на основі цеолітів нині популярні у країнах Європи.

З 30 червня 2012 року в країнах ЄС ввели заборону на продаж мийних засобів для прання із загальним вмістом сполук фосфору в кількості 0,5 г або більше, на одне прання в стандартній пральній машині.

До речі, врахуйте, що незважаючи на це, товари, які продають під однією назвою, для жителів різних країн можуть суттєво відрізнятися за складом. Іноземні виробники мийних засобів дотримуються законодавства тієї країни, в якій працюють. Тобто, пральний порошок одного виробника, що виготовлений, наприклад, для Німеччини, не буде містити триполіфосфата, а  призначений для реалізації в Україні, матиме його у своєму складі, оскільки це не заборонено українським законодавством.

 

З власного досвіду

Років 15 тому, серед сувенірів, я везла з Чехії безфосфатний порошок. Удома взяла українського виробництва, порівняла кількість фосфатів і… вжахнулася.

Не завадить знати! Якщо на маркуванні прального порошку зазначений термін «фосфонати» – це теж сполуки фосфору, що так само застосовують для пом’якшення води. І хоча англійською назва цього компонента позначається, як PhosphoNOT, тобто відсутність фосфору, вплив фосфонатів на організм людини нічим не відрізняється від впливу фосфатів! Тому, не залежно від торгової марки і маркетингових написів на пакуванні, уважно читайте склад продукту. Гучна розрекламована назва – не гарантія якості та безпечності товару.

 

Україна – проти фосфатів!

 

Хоча поки що український ринок переповнений продук­
цією з фосфатами, певні зрушення у бік покращення цієї ситуації все ж є. Кабінет Міністрів України оприлюднив проект Закону України «Про особливості державного регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії». Згідно з ним, з 1 січня минулого року в нашій країні заборонено виробництво, імпорт і реалізація синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, у складі яких масова частка фосфатів у перерахунку на Р205 (загальний фосфор) становитиме понад 17%; з 1 січня 2016 року – понад 10%; з 1 січня 2019 року – буде більшою за 5 % та аж з січня 2021 року – не повинна перевищувати 0,7%.

Простий приклад. На полиці стоять побутові мийні засоби різних цінових груп. Найдешевший, скажімо, порошок коштує 15 гривень за 450 грамів. Найдорожчий – 140 гривень за 1 кілограм. Тобто безфосфатний якісний порошок у перерахунку за 450 грамів – вартуватиме приблизно 56 гривень. Різниця відчутна. Як свідчить практика, товари, дорожчі всього на кілька гривень від найдешевших, за складом суттєво відрізняється від найдоступніших у кращий бік. Але ж майже ніхто зі споживачів не вчитується у склад того, що купує.

За формою випуску майже всю продукцію можна поділити на три групи: порошки, таблетки, гелі. «Форма не має значення», — скажете ви. А от і помиляєтеся. В яких випадках краще скористатися порошком, а коли – пастою, про це йтиметься у наступному випуску рубрики «Куточок споживача».

 

Посуд можна помити…
варенням

 

Майстер-клас

– намагайтеся максимально використовувати для миття та чищення натуральні засоби з мінімальною кількістю шкідливих речовин (соду, лимонний сік, господарське мило, безфосфатні порошки);

– суворо дотримуйтеся вимог щодо дозування мийного засобу, зазначених на маркуванні;

– зберігайте мийні засоби у щільно закритих ємностях;

– уникайте тривалого контакту шкіри рук та інших частин тіла з мийними засобами. Для генерального прибирання використовуйте гумові рукавички;

– ретельно ополіскуйте посуд, щоб не допустити потрапляння залишків шкідливих речовин в організм;

– під час машинного прання використовуйте режим додаткового полоскання;

– випрані речі бажано ретельно полоскати у гарячій воді, адже фосфати та поверхнево­активні речовини у холодній воді важко вимити повністю;

– для прання дитячої білизни використовуйте тільки спеціальні дитячі порошки, оскільки компоненти «дорослого» засобу можуть викликати алергічну реакцію у дитини;

– купуйте товари побутової хімії з якомога менше вираженим ароматом, особливо для прання дитячих речей;

– обирайте пральні безфосфатні порошки, в яких вміст ПАР значно зменшений, а фосфатів, хлору та інших шкідливих добавок взагалі немає;

– ретельно змивайте засоби побутової хімії з поверхонь;

– провітрюйте приміщення після застосування засобів для чищення.

 

Наші бабусі прекрасно відпирали бруд і більшість плям… золою. Посуд чистили глиною. А кахлі та іншу кераміку мили варенням, що забродило. Глину і варення я перевіряла. На черзі – прання з попелом. Про результат розповім пізніше.

 

Олена ПОЛТАВКА

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Коментарів поки немає ... Будьте першим!

Залишити коментар

Ви повинні бути увійти в Щоб залишити коментар.

Besucherzahler meet and chat with beautiful russian girls
счетчик посещений
Яндекс.Метрика
Новий сайт

Шановний читачу! Ви знаходитесь на архівній версії сайту. Ласкаво просимо на новий сайт "Подій та коментарів": podii.com.ua