Головна » Різне » Зимовий час: пережити невідворотне!

Переведення годинникаОстанньої неділі жовтня о 4:00 ранку Україна переходить на зимовий час переведенням стрілок годинника на 1 годину назад. Цього року ми матимемо рідкісну можливість почати жити згідно з зимовим часом практично на тиждень раніше. А все тому, що в 2015-му день, коли переводять годинники на зимовий час, припадає на 25 число, тобто до кінця місяця залишається ще цілих 6 днів

Зимовий час є «астрономічним», літній нині вводять у багатьох країнах для економії електроенергії. Терміни дії літнього часу вводяться відповідно до рекомендацій Європейської економічної комісії ООН для гармонізації міжнародних інформаційних систем. Перехід на сезонний час здійснюється в 110 країнах. Літній час використовують близько 80 країн світу. У той же час, багато держав Азії живуть за єдиним часом.

2011 року була спроба скасувати перехід, але через нарікання жителів Західної України (мовляв, вранці, коли треба йти на роботу, в школу чи дитсадок, там ще дуже темно надворі), а також через проведення в Україні футбольного чемпіонату Євро­2012, систему залишили.

Українцям не звикати пристосовуватися, а переведення годинників на зимовий час вранці дозволить вставати на цілу годину пізніше. Однак, за твердженнями медиків, більшість людей важко переживають період адаптації, коли переводять годинники як на зимовий, так і на літній час. Нашому організму доводиться перелаштовуватися на новий режим, а отже, відчувати додатковий стрес, що може тривати від 1 до 2 тижнів.

Як вплине на наше здоров’я перехід на «зимовий» час, ми попросили прокоментувати експертів.

Олександр Васильович Катрушов

Олександр Васильович Катрушов

Олександр КАТРУШОВ

– доктор медичних наук, професор, завідувач кафедрою гігієни та екології УМСА: «Реакція організму людини на зміну часових поясів та при переході на умовно зимовий та літній час неоднозначна»

– Одна з найбільших проблем медичної науки — вивчення процесів хроноадаптації та хроноакліматизації (у перекладі з давньогрецької «хронос» означає час). Практично всі живі організми на Землі мають досить жорстку прив’язку активності функціонування органів та систем до світлового періоду доби чи року (якщо йдеться про приполярні регіони). Світло, потрапляючи на сітківку очей, активує практично всі системи регуляції в організмі. Це явище отримало назву «біологічні ритми». Відповідно до них, виділяють умовні типи людей –  «жайворонки», які активніше «вмикаються» вранці, але й швидше виснажуються. Та «сови» – не такі активні вранці, але довше функціонують увечері.

Реакція організму людини на зміну часових поясів та при переході на умовно зимовий та літній час неоднозначна. Вона залежить від віку, статі, стану здоров’я, характеру та умов праці, харчування й інших чинників. Найчастіше виникає відчуття дискомфорту, зниження працездатності, порушення апетиту, зниження неспецифічної резистентності, загострення хронічних недуг.

У здорової дорослої людини такі прояви можуть тривати до двох тижнів. Але з часом наш організм пристосовується до нових умов і, як правило, настає повна хроноадаптація. Але навіть, якщо ви не відчуваєте суб’єктивних та об’єктивних проявів при переході на зимовий або літній час, це не означає, що хроноадаптація минула без ускладнень. Згідно з даними вчених Інституту фізичної культури та спорту ім. Лесгафта (м. Санкт­Петербург), приблизно 3% спортсменів – тобто практично здорових дорослих людей, не здатні без патологічних насл

ідків переносити багаторазову короткочасну хроноадаптацію. Що стосується дітей раннього віку – до 1 року, серед них таких – приблизно 30%.

Щоб легше пристосуватися до зимового часу – більше відпочивайте, більше їжте свіжих овочів та фруктів і не  забувайте про загартовування організму.

 

Любомир Іванович Ткач

Любомир Іванович Ткач

Любомир ТКАЧ

– завідуючий дистанційним кардіологічним центром КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»: «Жителі сільських регіонів менше  відчувають на собі ці зміни, адже більшість життя проводять на свіжому повітрі»

–  Перехід на умовний зимовий/літній час припадає на міжсезоння, коли відбувається загострення серцево-судинних захворювань. Практично всі люди, які мають такі патології – метеочутливі. У цей період  «швидка допомога» частіше виїжджає на інсульти, інфаркти, гіпертонічні кризи. Саме на гострі форми. І така ситуація триває приблизно до середини грудня.

Я б виділив два фактори, що впливають на організм людини. По­перше, проблеми адаптації. І, по-друге, підвищена фізична активність непідготовлених організмів наших городників. Усе це негативно впливає на мозково-васкулярні патології.

Але в той же час, останні роки, я, як лікар екстреної допомоги, бачу, що наші громадяни – і літні, і молодь, уважніше ставляться до свого здоров’я. Частіше вимірюють тиск, приходять на профілактичні огляди.

Тому, відкоригуйте свій режим відпочинку!  Не плануйте трудові подвиги на роботі!  Контролюйте тиск! Починайте налаштовуватися на переведення часу на зимовий з п’ятниці. П’ятничний вечір і наступні вихідні проведіть на свіжому повітрі, постарайтеся набратися сил і відпочити. У вихідні дні намагайтеся лягти спати трохи пізніше, ніж зазвичай, і відповідно пізніше встати. У адаптаційний період дотримуйтеся збалансованої і правильної дієти, щоб організм отримував усі необхідні речовини, вітаміни і мікроелементи.

До речі, у жителів сільської місцевості немає такої залежності від метеорологічних умов. Бо більшість їхнього життя минає на свіжому повітрі.

 

Валентин Федорович Шаповал

Валентин Федорович Шаповал

Валентин ШАПОВАЛ

– кандидат медичних наук, доцент, лікар-епідеміолог Полтавського обласного лабораторного Центру держсанслужби Полтавської області: «Ніщо так не руйнує психічно та фізично наш організм, як тривала бездіяльність»

– Від кількості сонячного світла, яке отримує людина, залежить не тільки її здоров’я, а й настрій. А отже, при переході на зимовий/літній час, відбувається і зміна біоритмів. В осінньо­зимовий період  скорочується світловий день. Як наслідок, можливе загострення хронічних недуг і навіть депресивні явища – тривалий поганий настрій, роздратування, небажання спілкуватися з оточуючими.

Щоб уникнути цього, більше гуляйте на свіжому повітрі. Піші прогулянки (не менше 3 км щодня) – це, по-перше, виділення ендорфінів – гормонів щастя. А по-друге, міцний здоровий сон. Не перевтомлюйтеся, більше відпочивайте, споживайте цибулю, часник, капусту, калину. Як говорив свого часу Аристотель: «Ніщо так не руйнує психічно та фізично наш організм, як тривала бездіяльність!».

 Олена ПОЛТАВКА

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Коментарів поки немає ... Будьте першим!

Залишити коментар

Ви повинні бути увійти в Щоб залишити коментар.

Besucherzahler meet and chat with beautiful russian girls
счетчик посещений
Яндекс.Метрика
Новий сайт

Шановний читачу! Ви знаходитесь на архівній версії сайту. Ласкаво просимо на новий сайт "Подій та коментарів": podii.com.ua