Головна » Різне » Як прибрати домівку без шкоди для здров’я?

10686_sliderМи пильнуємо, щоб жодна порошинка не пролетіла у помешканні, щоб меблі виблискували чистотою і якомога менше мікробів вижило на поверхні,  щоб одяг  був бездоганно чистим, мав приємний аромат… Але нерідко за надмірну любов до чистоти доводиться жертвувати здоров’ям

Поверхнево-активні речовини дуже небезпечні для здоров’я

Найбільшу небезпеку для здоров’я людини становлять поверхнево-активні речовини, що на маркуванні скромно позначають абревіатурою ПАР або ПАВ (якщо інформацію наведено російською мовою). Це хімічні сполуки, які зменшують поверхневий натяг води. Зазвичай, чим вищий вміст ПАР, тим краще піниться мийний засіб. Основною сировиною для поверхнево-активних речовин є продукти нафтопереробки та нафтохімічного синтезу. Пральний порошок, зазвичай, містить ПАР у кількості 5-15%. Поверхнево-активні речовини здатні накопичуватися в органах і тканинах людського тіла і діють подібно отруті. Особливо агресивні аніонні ПАР, які викликають серйозні збої в роботі імунної системи, розвиток алергії, ураження мозку, печінки, нирок та легенів. Це одна з причин, чому в країнах Західної Європи суворо обмежується використання аніонних ПАР у пральних порошках – не більше 2-5%.

А наявність фосфатів лише посилює їх активність та допомагає накопичитися цим речовинам на волокнах випраних тканин. До того ж, вони сприяють такому міцному з’єднанню ПАР із тканиною, що навіть 10-разове полоскання у гарячій воді повністю не звільняє її від них! Найбільше утримують ці речовини натуральні тканини. А особливо погано виполіскуються вироби, випрані в машинці, якщо не застосувати функцію «додаткове полоскання». Адже при ручному пранні господиня може хоча б пересвідчитися, що речі більше не мають аромату та видимих залишків мийного засобу. Невиполоскані поверхнево-активні речовини осідають на тканинах, а потім вбираються нашою шкірою, що дуже часто провокує алергію, особливо у дітей. Батьки нерідко навіть не здогадуються про її причини.

Поєднання ПАР з сульфатами, силікатами, ензимами і хлоридами, які також входять до складу мийних засобів, сприяє сильному подразненню шкіри та її пересушуванню. Захисні функції шкіряного покриву послаблюються і створюються умови для інтенсивного проникнення в організм будь-яких токсичних сполук. Так, найбільш безпечними шампунями вважаються якраз ті, які не дуже сильно піняться, адже саме наявність великої кількості поверхнево­активних речовин викликає миттєве та сильне вспінювання. Також бажано, щоб у засобі для миття волосся не було сульфітів та сульфатів. Найбільш поширений із них – лаурил сульфат натрію, який сприяє ламкості волосся.

Жорстко нормується у шампунях і вміст хлоридів, завищена концентрація яких, м’яко кажучи, не сприяє розкішним косам. А окремі барвники та ароматизатори, як у шампунях, так і в мийних засобах, можуть бути сильними алергенами, тож продукції із надто їдким кольором та запахом теж краще уникати.

Світова гігієнічна наука довела, що найбезпечніші пральні порошки не повинні містити сполук фосфатів, хлору, сульфатів, силікатів, аміаку та бору. А кількість поверхнево-активних речовин, без яких при виробництві цієї продукції аж ніяк не обійтися, не повинна перевищувати 2%, солей токсичних кислот – 1%, синтетичних ароматизаторів – 0,01%. Тільки за такої умови мийний засіб можна вважати абсолютно безпечним.

Більшість виробників не зазначають на маркуванні кількість використаних хімічних компонентів, тому споживачам, особливо алергікам, залишається хіба що покладатися на власну інтуїцію або вишукувати в продажу мийні засоби, які пройшли процедуру добровільної сертифікації, чи хоча б мають декларації про відповідність, підтверджені протоколами лабораторних випробувань. В ідеалі, випробовувати мийні засоби повинні хоча б за основними показниками – визначати масову частку активного кисню у поверхнево­активних речовинах, досліджувати вміст хлористого натрію, вільного їдкого лугу, жирних кислот, неомильних речовин і неомильного жиру, легких речовин тощо. Такі випробування дали б змогу встановити, чи дійсно конкретний мийний засіб добре впорається зі своїм завданням, не псуючи при цьому тканину та шкіру рук.

 Сода і оцет здатні замінити сотні пляшечок з хімією?

Вимоги до чистоти, разом з розвитком суспільства, також трансформувалися і суворішали. Спочатку йшлося про видиму чистоту. Потім – господині боролися за чистоту сліпучу. А нині ми так захопилися прагненням чистоти, що остання стала однією з найбільших небезпек сучасної цивілізації. То як же вистояти в боротьбі за чистоту і при цьому зберегти міцне здоров`я? Відповідь проста. Існує багато екологічних миючих засобів, перевірених десятиліттями. Вони – дієві, але абсолютно безпечні для здоров’я. І вони є в кожному домі. Це – харчова сода та оцет. Сода легко змиє бруд, жир та бактерії. А оцет – допоможе позбавитися іржі та вапняного нальоту.

Зброя за чистоту повинна бути безпечною!

 11 порад безпечного прибирання

КУХНЯ

  • порошок соди якісно відмиє поверхню плити та стола на кухні, дверцята холодильника, раковину;
  • суміш соди та оцту в пропорції 50/50, якщо її помістити в розігріту мікрохвильовку (або звичайну духовку) на кілька хвилин, допоможе відмити поверхні духової шафи зсередини;
  • щоб жирний посуд блищав, не обов’язково купувати дорогі жиророзчинні засоби. У нагоді стануть все та ж сода і порошок гірчиці;
  • перекис водню допоможе позбутися плям від овочів та зелені на поверхні столу. За допомогою перекису водню можна знезаражувати практично всі робочі поверхні на кухні. Їх потрібно протерти розчином перекису і залишити на 15 хвилин. А потім змити водою.

ВАННА КІМНАТА

  • чи знаєте ви, що зубні щітки треба міняти кожні три місяці? А щотижня стоматологи радять проводити знезараження щіточок. Розчин соди вам у цьому допоможе. Зубну щітку потрібно замочити у ньому хоча б на півгодини. Це знешкодить бактерії та унеможливить появу нових на деякий час;
  • рукомийник та ванну легко відмити за допомогою соди. Достатньо нанести її на вологу поверхню і потерти звичайною губкою;
  • щоб позбутися жовтих плям навколо зливного отвору ванни, наберіть води, щоб покривала ці плями, і вилийте туди півпляшки 9%-го оцту. Залиште на ніч. Вранці злийте розчин та промийте ванну водою;
  • оцет допоможе позбутися і білого вапняного нальоту на кранах у ванній кімнаті. Обгорніть кран паперовим рушником, змоченим в оцті, і залиште на 1 годину. Після цього ретельно вимийте поверхню крану та витріть сухою ганчіркою;
  • відмити плями на плитці у ванній кімнаті та позбутися бактерій на поверхнях допоможе розчин масла чайного дерева. Кілька крапель масла додайте у воду і ретельно протріть стіни кімнати. Матимете безпечні й на додачу – ароматизовані поверхні.

ЖИТЛОВІ КІМНАТИ

  • позбутися неприємного запаху м’якого покриття на підлозі допоможе сода. За допомогою ситечка розпиліть порошок тонким шаром по килиму або м’яким меблям. А за півгодини пропилососьте;
  • якщо змішати оцет з водою у співвідношенні 1:4, можна отримати чудовий нейтральний засіб для чищення та надання блиску дзеркалам та скляним поверхням. З цією ж метою можна використовувати нашатирний спирт або звичайний спирт замість оцту.

 Олена ПОЛТАВКА

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Коментарів поки немає ... Будьте першим!

Залишити коментар

Ви повинні бути увійти в Щоб залишити коментар.

Besucherzahler meet and chat with beautiful russian girls
счетчик посещений
Яндекс.Метрика
Новий сайт

Шановний читачу! Ви знаходитесь на архівній версії сайту. Ласкаво просимо на новий сайт "Подій та коментарів": podii.com.ua